Що може викликати алергію у дітей?

Дитячий організм більш чутливий до алергенів через недосконалу роботу імунної системи, тому алергічні прояви в педіатричній практиці зустрічаються досить часто. Атипова реакція може спостерігатися як на продукти харчування чи пилок рослин, так і на шерсть тварин, пилового кліща чи побутові речі, засоби гігієни. У відповідь на контакт з алергеном в організмі виробляються специфічні антитіла та гістаміни, які й викликають низку негативних проявів.

Щоб встановити, що саме провокує алергію, можуть проводитися кілька видів досліджень, в тому числі алергічні проби. Найменш травматичним для дитини та швидким є виявлення рівня імуноглобуліну Е (IgE) – детальніше про цей аналіз при алергії та його вартість можна дізнатися на сторінці за посиланням https://nikolab.com.ua/uk/prices/7008-2/. «Панель педіатрична» зазвичай виконується за направленням алерголога чи педіатра.

Завдяки такому дослідженню можна встановити не тільки алерген, а й продукти чи подразники, які викликають крос-реакцію. В подібних випадках організм, який має підвищену чутливість до конкретної речовини, починає реагувати на неї у разі потрапляння всередину чи зовнішньому контакті. Наприклад, це може бути пилок деяких рослин, овочі чи фрукти. Після обстеження лікар може змінити тактику лікування і до призначених препаратів додати дієту або скоригувати терапевтичну схему.

Коли призначають дослідження на алергію?

Алергія у дітей може мати різні клінічні прояви, протікати в гострій чи хронічній формі. Найчастіше спостерігаються такі симптоми:

  1. Респіраторні: алергічний риніт, чхання, закладеність носа, сухий непродуктивний кашель. Дитина може мати скарги на відчуття лоскоту, свербіння в горлі, носі, очах.
  2. Шкірні прояви: висипання, почервоніння окремих ділянок шкіри, свербіж, кропив’янка. В хронічних випадках – екзема.
  3. Пов’язані з органами ШКТ: нудота, діарея, біль у животі.
  4. Загальні (системні) прояви: нездужання, поганий сон, головний біль, відчуття постійної втоми.

Здати аналіз для діагностики алергії у дітей можна в медичній лабораторії NIKOLAB https://nikolab.com.ua/uk/. Спеціальна педіатрична панель дозволяє отримати швидкий і точний результат за 1 добу й попередити можливі ускладнення. Серед них — розвиток астми. Астматичний алергічний напад має тяжкі прояви у дитини: утруднене дихання, сухий кашель, хрипи, які найчастіше з’являються в нічний час.

Діагностика на алергію є необхідною в таких випадках:

  • для постановки діагнозу, коли симптоми вказують на можливу алергію;
  • при обтяженій спадковості, коли в одного чи обох батьків є прояви алергії;
  • для диференціації з іншими захворюваннями органів дихання, ШКТ, що супроводжуються схожими проявами;
  • для виявлення ступеня розвитку патології.

Отримані результати допомагають підібрати правильну тактику лікування, а при необхідності задіяти декількох фахівців – алерголога, педіатра, імунолога.

Інтерпретація результатів

Дослідження крові на імуноглобулін Е (IgE) дозволяє виявити реакцію на розповсюджені алергени:

  1. Дрібний домашній та пиловий кліщ. Цей збудник є мікроскопічним і може знаходитися в побутових речах, подушках, ковдрах, м’яких іграшках. Він провокує напади алергічної астми та може спровокувати крос-реакцію з пилком деяких рослин.
  2. Пилок дерев. Реакція у дитини спостерігається під час цвітіння у весняний або літній період. Симптоми можуть бути не тільки респіраторні, але й пов’язані з розладом травлення.
  3. Шерсть тварин. Алергеном у даному випадку є епітелій, що залишається на шерсті та у виділеннях кішок, собак, гризунів.

Завдяки обстеженню на алергію також вдається встановити продукти харчування, на які спостерігається атипова реакція. Найчастіше це молоко, яйця, соя, горіхи, продукти, що містять глютен тощо.

При цьому слід зазначити: виявлена чутливість до певного алергену ще не дозволяє поставити діагноз. Зробити це може тільки лікар після повного обстеження дитини та врахувавши індивідуальні фактори.

Post Author: admin